uk

Пам’ять землі

01.03.2021

До 400-річчя завершення Хотинської війни 1620-1621 років

Наша земля пам'ятає дуже багато. Значно більше, ніж ми, її забудькуваті діти.


Хотинська фортеця
Хотинська фортеця

Олег Базилевич

У 2021 році виповнюється 400 років завершення Хотинської війні. Саме так, війною, а не битвою, називали ці події сучасники і учасники кампанії. Ця кампанія, відома у Польщі як Wojna Chocimska, була досить довготривалою: два місяці боїв біля самого Хотина були лише завершенням цілої серії бойових дій, які загалом йшли більше року на території Молдови, Бесарабії, Буджаку, Поділля, і навіть турецького узбережжя Чорного моря. Було задіяно дуже великі військові сили, а історичне значення кампанії є вкрай важливим для декількох країн Східної Європи.

Про Хотинську війну написано дуже багато. Але попри це, її герої та антигерої, плутане переплетіння людських доль, мотивів, прагнень, скритих рушійних сил і неочікуваних наслідків - настільки складна тема, що результати глибших досліджень все одно можуть бути доволі неочікуваними.

Зараз поговоримо лише про цікаві висновки, які можна зробити, якщо подивитися, як саме розмістилося турецьке військо навколо Хотина.

Obrona obozu polsko-kozackiego pod Chocimiem we wrześniu i październiku 1621 r. [na podstawie: L. Podhorodecki, Chocim 1621, Warszawa 1988, s. 102.]
Obrona obozu polsko-kozackiego pod Chocimiem we wrześniu i październiku 1621 r. [na podstawie: L. Podhorodecki, Chocim 1621, Warszawa 1988, s. 102.]

За 400 років, що минули, місцевість сильно змінилася. Козацький "окоп" Сагайдачного, тобто великий земляний шанець, знаходився там, де тепер розкинулися південні околиці міста. Поблизу самого замку отаборився гетьман Ходкевич. Решту ж частину периметру оборони утворювали загони Любомирського, Владислава і т.зв. "лісовчики". Але зараз нас цікавитиме дислокація величезного турецького війська, яке молодий султан Осман ІІ зібрав із різних частин своєї імперії.

Розміщення сил під Хотином та сучасна топоніміка
Розміщення сил під Хотином та сучасна топоніміка

Історичні джерела того часу дають досить детальну картину. На північ від Хотина, де Дністер повертає на південь, стояли курені валахів, молдован та буджацьких татар, які мусили брати участь у військових кампаніях султана, оскільки були васалами Порти. Саме там, де знаходилися ці підрозділи, зараз розташоване селище Атаки. Ця досить дивна русифікована назва-покруч не має ніякого стосунку до атак і штурмів, а походить від волоського слова "отачі", що, власне, і означає "курені". У Молдові існує місто під такою самою назвою, Otaci, яке теж за радянщини називалося "Атаки".

На південь від Хотина знаходиться село Анадоли. Походження цієї назви, дуже ймовірно, пов'язане з тим, що саме на цьому місці під час кампанії стояла анатолійська піхота.

Ще далі на південь розташоване село Дарабани. На цьому місці, згідно з історичними джерелами, стояло військо, яке прийшло з міста Діярбакир у сучасному турецькому Курдистані.

На південному заході від Хотина знаходиться село Рукшин. Тут був табір ракців - військо, зібране у місті Ракка на півночі Сирії.

На пагорбах між Анадолами і Дарбанами (відповідно, таборами анатолійців та діярбакирців) стояли головні сили султана та його великий, традиційно червоний, намет.

Інших населених пунктів у безпосередній близькості від Хотина немає - так само як і немає інших варіантів пояснення всіх цих дивних назв.

Османський слід у топоніміці околиць Хотина - свідчення "пам'яті землі". Наша земля пам'ятає дуже багато. Здається, значно більше, ніж ми, її забудькуваті діти.